МІСЦЕ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ

 
 

МІСЦЕ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ

коммерция интернет реклама



МІСЦЕ ЕЛЕКТРОННОЇ ТОРГІВЛІ В СИСТЕМІ ЕКОНОМІЧНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ

МАЛОВИЧКО С. В.

 

Маловичко С. В. Місце електронної торгівлі в системі економічно-правових відносин України

Активний розвиток електронної торгівлі, як нової форми здійснення господарської діяльності, зумовлює необхідність визначення норм поведінки, тобто особливих правових норм, що регулюють і закріплюють права, обов'язки, гарантії та відповідальність учасників цих відносин. На сьогодні законодавча база регулювання електронної торгівлі в Україні є недостатньо розвинутою - відсутній єдиний Закон України щодо регулювання цього виду економічної діяльності, однак у деяких нормативно-правових актах встановлені окремі її аспекти, аналіз яких обумовлює актуальність теми дослідження. Метою статті є проведення комплексного аналізу законодавчо-правових засад функціонування та механізмів регулювання торгівлі на підприємствах України, визначення їх особливостей та перспектив подальшого формування нормативно-правової бази. Розглянуто особливості правовідносин у сфері електронної торгівлі підприємств в Україні. Окремо розглянуто специфіку законодавчо-правового регулювання електронної торгівлі з позицій різноманітних методичних підходів до визначення місця електронної торгівлі в системі економічно-правових відносин держав. Ключові слова: електронна торгівля, електронна комерція, герменевтичний підхід, законодавче регулювання електронної торгівлі.

Маловичко Світлана Вікторівна - кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри маркетингу та менеджменту, Донецький національ­ний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського (вул. Островського, 16, Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50005, Україна) E-mail: svetlana.malovichko@mail.ru 

 

Маловичко С. В. Место электронной торговли в системе
экономико-правовых отношений Украины

Активное развитие электронной торговли, как новой формы осу­ществления хозяйственной деятельности, вызывает необходимость определения норм поведения, то есть особых правовых норм, регу­лирующих и закрепляющих права, обязанности, гарантии и ответ­ственность участников этих отношений. В настоящее время законо­дательная база регулирования электронной торговли в Украине явля­ется недостаточно развитой - отсутствует единый Закон Украины о регулировании этого вида экономической деятельности, однако в некоторых нормативно-правовых актах установлены отдельные ее аспекты, анализ которых обусловливает актуальность темы иссле­дования. Целью статьи является проведение комплексного анализа законодательно-правовых основ функционирования и механизмов регулирования электронной торговли на предприятиях Украины, определение их особенностей и перспектив дальнейшего формиро­вания нормативно-правовой базы. Рассмотрены особенности право­отношений в сфере электронной торговли предприятий в Украине. Отдельно рассмотрена специфика законодательно-правового регу­лирования электронной торговли с позиций различных методических подходов к определению места электронной торговли в системе экономически-правовых отношений государств.

Ключевые слова: электронная торговля, электронная коммерция, герменевтический подход, законодательное регулирование электрон­ной торговли.

Маловичко Светлана Викторовна - кандидат экономических наук, доцент, заведующая кафедрой маркетинга и менеджмента, Донец­кий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган- Барановского (ул. Островского, 16, Кривой Рог, Днепропетровская об­ласть, 50005, Украина)

E-mail: svetlana.malovichko@mail.ru

Malovychko S. V. Place of Electronic Commerce in the System
of Economic-Legal Relations of Ukraine

Active development of electronic commerce as a new form of implementing the economic activities, calls for the definition of standards of conduct, i.e. specific legal regulations, setting forth the rights, duties, guarantees and responsibilities of participants in these relations. At present, the legislative framework for regulation of e-commerce in Ukraine remains underdevel­oped - there isn't a uniform Law of Ukraine on the regulation of this kind of economic activity, though in some legal acts separate aspects are estab­lished, an analysis of which provides for the relevance of the research topic. The article is aimed at conducting a comprehensive analysis of legislative­legal frameworks of operation and mechanisms for regulating the e-com­merce at enterprises of Ukraine, determination of their characteristics and prospects for further development of the regulatory and legal framework. Peculiarities of legal relations in the sphere of electronic commerce by enter­prises in Ukraine has been considered. Separately were addressed specifics of legislative-legal regulation of e-commerce from the perspective of different methodological approaches to defining the place of electronic commerce in the system of economic-legal relations between the States.

Key words: e-trade, e-commerce, hermeneutic approach, legislative regula­tion of electronic commerce.

Malovychko Svitlana V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Pro­fessor, Head of the Department, Department of Marketing and Management, Donetsk National University of Economy and Trade named after M. Tugan- Baranovsky (vul. Ostrovskoho, 16, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50005, Ukraine)

E-mail: svetlana.malovichko@mail.ru

Електронна торгівля представляє собою нову тех­нологію ведення бізнесу, що швидко набирає темпи розвитку в умовах глобалізації. Можливим стало створення глобальної цифрової економіки, однак на сучасному етапі розвитку стримуючим бар'єром є відсутність ефективного нормативно-правового забез­печення функціонування та розповсюдження техноло­гій електронного бізнесу. Розвиток Інтернету та інте­граційні процеси підвищили актуальність електронної торгівлі, однак стали підгрунтям для великої кількості юридичних проблем, що пов'язані з безпекою та правовою юрисдикцією угод. На сьогодні в Україні не існує за­конодавчої бази, що безпосередньо встановлює правові норми здійснення електронної торгівлі, однак е певних нормативно-правових актах простежуються деякі аспек­ти її функціонування. Аналіз законодавчо-правових за­сад функціонування та механізмів регулювання торгівлі на підприємствах України дозволить визначити харак­терні тенденції та особливості її регулювання, що може стати основою для підвищення якості подальших дослі­джень та розробок у сфері нормативно-правового забез­печення розвитку електронної торгівлі в державі.

 
   

 

Дослідженню законодавчо-правових засад функ­ціонування та механізмів регулювання торгівлі на під­приємствах України присвячені роботи таких вчених, як Желіховський В. М. [3], Матвієнко О. С. [5], Чучковська А. В. [12], Малковський А. Л., Богуславський М. М., Руденко О. В. та інші. Однак більшість досліджень сфокусовані на аналізі більш широкого кола операцій в межах електронної комерції, адже в міжнародних нормативно-правових актах не існує відмітних рис між цим поняттям і терміном «електронна торгівля». Про­те такий підхід у національному масштабі є недостатньо об'єктивним і потребує подальшої розробки.

Метою даної статті є проведення комплексного аналізу законодавчо-правових засад функціонування та механізмів регулювання торгівлі на підприємствах України, визначення їх особливостей та перспектив по­дальшого формування нормативно-правової бази.

Разом із новими формами ведення бізнесу виникає необхідність формування законодавчого забез­печення їх функціонування з метою уникнення фінансових та юридичних злочинів, встановлення легі­тимних бар'єрів та правил роботи. Електронна торгівля представляє собою складний об'єкт правового регулю­вання: по-перше, через те, що досі розвивається та має досить динамічні темпи зростання, а по друге - за своєю природою має транснаціональний характер, що призво­дить до виникнення проблем, пов'язаних із юрисдикці­єю торговельної операції [1].

Формування законодавства є традиційно еволю­ційним процесом адаптування з метою задоволення по­треб держави та суспільства. Однак за умови швидкого розвитку електронного бізнесу, постійного оновлення механізмів його функціонування виникає ситуація ви­бору між використанням дійсного законодавства, що не є достатньо ефективним по відношенню до новітніх тенденцій розвитку, і створенням нового закону, спеці­ально розробленого для відповіді на них. Особливістю правовідносин у сфері електронної торгівлі є те, що вони здебільшого мають екстериторіальний характер. Однобічне застосування державою правових норм, що регулюють такі відносини, без урахування досвіду між­народної практики і законодавства інших країн буде неефективним. На сьогодні першочерговим завданням уряду України є усунення бр'єрів та створення необхід­них умов для розвитку електронної торгівлі, і лише піс­ля цього можливим стане формування жорстких правил та порядку організації такої форми ведення бізнесу.

Аналіз літературних джерел, присвячених дослі­дженню законодавчо-правових засад функціонування електронної торгівлі на підприємствах України, дозво­лив визначити кілька методичних підходів до визна­чення місця електронної торгівлі у системі економічно- правових відносин держави. Загальна характеристика даних підходів відображена у табл. 1.

З позиції історичного підходу правові засади функ­ціонування електронної торгівлі в Україні розглядає Желі­ховський В. М. Він зазначає, що в Україні право та юридич­на практика останніх років сприйняли електронний бізнес, становлення якого збіглося з процесом загальної модернізації вітчизняної правової системи. Проте пере­важна більшість правовідносин між учасниками електро­нної комерції дотепер не регулюється спеціальними, адре­сованими їм законами або іншими джерелами права» [3]. На сьогодні постійно створюються та еволюціонують угоди про електронний обмін даними, однак все ще зберігається фрагментарність законодавчого забезпечення розвитку електронної торгівлі. Таким чином, з позиції історичного підходу нормативно-правове регулювання електронної торгівлі на підприємствах України все ще знаходиться на стадії «зародження». Для подальшого розвитку елек­тронного бізнесу необхідно впровадження міжнародних технічних стандартів Міжнародної організації зі стандар­тизації ВО, що стосуються функціонування електронної комерції, та прийняття Закону України «Про електронну комерцію», який, за визначенням фахівців, відповідає між­народним стандартам та відповідає вимогам Європей­ського Союзу (ЄС) [4], що є особливо актуальним у кон­тексті інтеграційних процесів.

Герменевтичний підхід до аналізу особливостей законодавчої бази розвитку електронної торгівлі на підприємствах України є найбільш складним, що по­в'язано зі специфікою перекладу англійського терміна «e-commerce» українською або російською мовами. Електронна комерція, електронний бізнес та електрон­на торгівля, як новітні форми економічної діяльності, сформувалися саме в США, тому необхідно брати до уваги регулюючі акти цієї країни та інших розвинутих держав. Однак при перекладі терміна деякі вчені вико­ристовують дослівне визначення «комерція», а інші - звужують поняття до «торгівля» [5].

На сьогодні українське законодавство не визначає такого поняття, як «електронна торгівля», однак Закон України «Про захист прав споживачів» дозволяє суб'єктам торговельної діяльності укладати договори на відстані, а також поза торговельними або офісними приміщеннями за допомогою засобів дистан­ційного зв'язку, і тим самим обумовлює функціонування електронної торгівлі та визначає її як об'єкт правового регулювання. Так, п. 8 ст. 1 Закону встановлює, що дого­вір, укладений на відстані - це договір, укладений про­давцем (виконавцем) зі споживачем за допомогою засо­бів дистанційного зв'язку. У ст. 1 Закону закріплюються визначення засобів дистанційного зв'язку як телекому­нікаційних мереж, поштового зв'язку, телебачення, інформаційних мереж (у т. ч. Інтернет) [6].

Електронна торгівля в Україні регулюється на­казом Міністерства економіки України № 19.04.2007 р. № 103 «Про затвердження Правил продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними при­міщеннями». У документі визначається поняття «дис­танційна торгівля» як «форма продажу товарів поза торговельними або офісними приміщеннями, за якої вибір товару та його замовлення не збігаються у часі з безпосереднім передаванням вибраного товару спожи­вачем» [7], що передбачає укладання договору купівлі-продажу поза торговельними або офісними приміщен­нями, у тому числі і торгівлю через Інтернет.

Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (United Nations Commission on International Trade Law - UNCITRAL) розроблений модельний закон, який англій­ською називається UNCITRAL Model Law on Electronic Commerce, в автентичному тексті російською мовою (однією з офіційних мов ООН) має назву «Типовой за­кон об электронной торговле Комиссии ООН по праву международной торговли». При цьому термін «торго­вельна діяльність» у російському тексті пропонується трактувати досить розширено. Відносини такого типу включають «будь-які торговельні угоди про постачання товарів чи послуг або обмін товарами, або послугами; дистриб’юторські угоди; комерційне представництво та агентські відносини; факторинг; лізинг; будівництво промислових об’єктів; надання консультативних послуг; інжиніринг; купівлю / продаж ліцензій; інвестування; фі­нансування; банківські послуги; страхування; угоди про експлуатацію або концесії; спільні підприємства та інші форми промислового або підприємницького співробіт­ництва; перевезення товарів та пасажирів повітряним, морським, залізничним або автомобільним транспор­том» [8]. Спостеріграється певна нелогічність в охопленні терміном «торговельна діяльність» усіх видів комерцій­ної діяльності, тому більш точним був би переклад за­кону - «Модельный закон об электронной коммерции Комиссии ООН по праву международной торговли».

П

ротягом останніх років у Верховній Раді Украї­ни було зареєстровано кілька проектів Закону України «Про електронну торгівлю» (№ 3114 від 17.02.2003 р., № 2131 від 12.09.2006 р., № 6086-2 від 16.03.2010 р.). Однак якщо перші два проекти місти­ли таку дефініцію: «Електронна торгівля - укладання шляхом обміну електронними документами будь-яких цивільно-правових угод, а також придбання і здійснен­ня з використанням електронних засобів інших прав і обов'язків у сфері підприємницької діяльності» [9, 10], то третій, на сьогодні актуальний, проект визначає електронну торгівлю як «передбачені законодавством дії і операції при оформленні та здійсненні правочинів із продажу/постачанні товарів, виконанні робіт, надан­ні послуг та/або здійснення інших дій, спрямованих на отримання прибутку, які виконуються у дистанційний спосіб із застосуванням електронних засобів і техно­логій у інформаційно-телекомунікаційних системах й мережах загального користування. У тому числі до то­варів, робіт і послуг відносяться такі товари, роботи і послуги, які існують виключно у електронному вигляді», при цьому необхідно зауважити, що термін зазначено у Законі як «електронна торгівля (комерція) [11]. Визна­чення терміна в перших двох проектах є більш вузьким, однак сам термін не відповідає його визначенню. Що стосується третього проекту, то написання терміна як «електронна торгівля (комерція)» та його визначення хоча і відповідають міжнародним стандартам, але фор­мують підґрунтя для виникнення в подальшому розбіж­ностей у законодавстві з цього питання.

Порівняльний підхід дозволяє визначити межі від­ставання України від інших держав у процесі розроб­лення та впровадження нормативно-правового базису функціонування електронної торгівлі на підприємствах. Створення правового забезпечення відносин у межах електронного бізнесу на рівні міжнародних організацій у більшості країн світу розпочалося лише з 90-х років ХХ століття.

Причиною розробки стала поява нових засобів, за допомогою яких сторони здійснювали обмін інформаці­єю, а саме - використовували при укладанні правочинів сучасні методи зв'язку [12]. На сьогодні в ЄС прийнятий цілий ряд актів, спрямованих на врегулювання відносин у сфері електронної комерції (торгівлі). Серед них: Дирек­тива ЄС «Про деякі правові аспекти послуг інформаційно­го суспільства, у тому числі електронної комерції, на вну­трішньому ринку», Директива ЄС «Про правові підстави для використання електронних підписів» та ін. Більшість інших держав світу перебуває у стадії формування зако­нодавства про електронну комерцію (торгівлю).

Системний підхід до визначення особливостей функціонування електронної торгівлі на підприємствах України на сьогодні є недостатньо розвиненим, адже ме­ханізми регулювання не закріплені одним нормативно-правовим актом. Більшість існуючих нормативних актів навіть у сфері електронної комерції вузькоспеціалізовані (Закон України «Про електронний цифровий підпис»; Закон України «Про електронний документ та електрон­ний документообіг»; Закон України «Про платіжні сис­теми та переказ грошей в Україні»; Закон України «Про обов'язковий примірник документів»; Закон України «Про інформацію» та ін.), а тому неприйнятні для засто­сування в торговельній діяльності.

Чучковська А. В. зазначає, що до формування за­конодавства, яке б врегулювало відносини у сфері елек­тронної комерції (торгівлі), існує два підходи. «Перший - прийняття комплексного нормативного акта про елек­тронну комерцію та окремого закону про електронні підписи, другий - прийняття двох і більше норматив­них актів, кожен з яких регулює окрему групу відносин у сфері електронної комерції: відносини, пов'язані із вчиненням правочинів через мережі електрозв'язку у сфері господарювання; відносини, пов'язані із викорис­танням електронних документів; відносини, пов'язані із використанням електронного цифрового підпису» [12]. Що знову ж підкреслює необхідність прийняття Закону «Про електронну комерцію», який врегулював би відно­сини, що виникають під час здійснення операцій в межах електронної торгівлі, встановив чітке визначення понять «електронна торгівля» та «електронний документ», ви­значив правовий статус підприємця та особливості ви­користання ним переваг електронного бізнесу.

У

 розвинений країнах світу розвиток електронної комерції (торгівлі) здійснюється під контролем та за підримки національних органів влади, що на початковому етапі розвитку значно спрощує про­цедури вирішення питань щодо економічного та пра­вового аспектів функціонування електронного ринку. В Україні через відсутність необхідної законодавчої бази цей процес розвитку проходить «стихійно», що має не­гативні наслідки не тільки для темпів розвитку галузі, а й для безпеки підприємств. Як елемент глобальної електронно-інформаційної технології здійснення еконо­мічної діяльності електронна торгівля становить собою об'єкт обов'язкового державного регулювання. Динаміч­ні темпи розвитку та технічні особливості встановлю­ють специфіку правового регулювання, адже в умовах відсутності ефективного державного та міжнародного контролю електронний бізнес є сприятливим середо­вищем для поширення протизаконних дій, що негатив­но вплинуть не тільки на діяльність підприємств, а й на лояльність споживачів до електронної торгівлі. Крім того, незаконна діяльність у сфері електронної торгів­лі може спричинити збитки державі і навіть створити погрозу для її національної безпеки через ухилення від сплати податків, вивезення капіталів за кордон, торгів­лю забороненими товарами та ін. Значний потенціал електронної торгівлі на підприємствах України обумов­лює необхідність приділення окремої уваги формуван­ню законодавчої та нормативно-правової бази розвит­ку електронної торгівлі в країні, а також дослідженню організаційно-правових проблем підвищення ефектив­ності її регулювання.

Я

к вже зазначалося вище, розвиток електронної торгівлі тягне за собою значні складнощі у сфері правового регулювання. Окрему проблему для формування ефективного правового механізму регулю­вання складають темпи та значний потенціал розвитку електронного ринку в умовах глобалізації, що викликає необхідність постійного контролю та подальшого вдо­сконалення законодавчої бази з метою забезпечення адекватної відповіді на вимоги ринку, підприємств та споживачів. Іншою проблемою, що повинна вирішувати­ся не на національному, а на глобальному рівні, є те, що електронна торгівлі не враховує наявність національних бар'єрів та традиційних засобів формування контактів між контрагентами, підприємством та кінцевим спожи­вачем. Легкість у поширенні інформації, з одного боку, забезпечує успішний розвиток електронної торгівлі, а з іншого - представляє собою погрозу для підприємства та держави з позиції безпечності.

Законодавство України щодо регулювання елек­тронної торгівлі підприємств ще не сформовано. Саме тому при подальшому розвитку нормативно-правового забезпечення цього виду господарської діяльності необ­хідно врахувати основні його особливості: 1) зміна ха­рактеру інформації та технологій призводить до швидко­го «старіння» законодавства; 2) національна законодавча база за умови збереження темпів розвитку електронної торгівлі стане недостатньою для управління, тому всі нормативно-правові акти мають відповідати міжнарод­ним стандартам і тенденціям розвитку не тільки націо­нального, а й глобального електронного ринку.

ВИСНОВКИ

Таким чином, на сьогодні в Україні спостерігається чітка тенденція до необхідності встановлення жорсткої нормативно-правової бази щодо регулювання електрон­ної торгівлі. При цьому необхідно передбачити, що на початковому етапі розвитку підприємствам необхідна не лише державна підтримка, а й впровадження окре­мих елементів управління процесами електронної тор­гівлі з боку уряду.

ЛІТЕРАТУРА

1. Swindells Ск Legal regulation of electronic commerce / C. Swindells and K. Henderson // Journal of Information Law and Technology. - 1998. - Vol. 3 [Electronic resource]. - Mode of access : http://strathprints.strath.ac.uk/2499/

2. Гусарко С. Д. Юридична деонтологія / С. Д. Гусарко, О. Д. Тихомиров - К. : Знання, 2010. - 495 с.

3. Желіховський В. М. Правові засади електронної комерції в Україні : дис. ... канд. юрид. наук / В. М. Желіхов­ський. - Київ, 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://e-works.com.ua/work/4073_Pravovi_zasadi_elektronnoi_ komercii_v_Ykraini. html

  1. 4.    Про електронну торгівлю : проект Закону України. Ви­сновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Радії України від 03.04.2003 р. // Верховна Рада Украї­ни, 04.12.2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www. gska2.rada.gov.ua
  2. 5.    Матвієнко О. С. Електронна комерція: поняття та зако­нодавче закріплення в Україні / О. С. Матвієнко // Правове регу­лювання економіки : зб. наук. пр. - 2008. - С. 219 - 230 [Електрон­ний ресурс]. - Режим доступу : http://www.readera.org/article/ elektronna-komertsia-ponjattja-ta-zakonodavche-10112706.html
  3. 6.    Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 p., № 1023-XII [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1023-12
  4. 7.    Наказ Міністерства економіки України «Про затвер­дження Правил продажу товарів на замовлення та поза тор­говельними або офісними приміщеннями» від 19.04.2007 p., № 103 // Офіційний вісник України. - 2007. - № 80. - Ст. 2982.
  5. 8.    Типовой закон об электронной торговле Комиссии Организации Объединенных Наций по праву международной торговли [Электронный ресурс] - Режим доступа : http:// www. uncitral.org/uncitral/ru/uncitral_ texts/electronic_commerce.html
  6. 9.       Проект Закону України «Про електронну торгівлю» № 3114 від 17.02.2003 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : 

http://gska2.rada.gov .ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=14256

  1. 10.     Проект Закону України «Про електронну торгівлю» № 2131 від 12.09.2006 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=27982
  2. 11.    Проект Закону України «Про електронну торгівлю» № 6086-2 від 16.03.2010 року [Електронний ресурс]. - Режим досту­пу : http://search.ligazakon.ua/l_doc 2.nsf/link1/JF4P202A.html
  3. 12.    чучковська А. В. Правове регулювання електронної комерції в Україні : навч. посіб. / А. В. Чучковська. - К.: Центр на­вчальної літератури, 2007. - 224 с.

REFERENCES

Chuchkovska, A. V. Pravove rehuliuvannia elektronnoi ko- mertsii vUkraini [Legal regulation of e-commerce in Ukraine]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2007.

Husarko, S. D., and Tykhomyrov, O. D. Yurydychna deontolo- hiia [Legal deontology]. Kyiv: Znannia, 2010.

[Legal Act of Ukraine] (2003). www.gska2.rada.gov.ua [Legal Act of Ukraine] (1991). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/1023-12

[Legal Act of Ukraine] (2007).

[Legal Act of Ukraine] (2003). http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=14256

[Legal Act of Ukraine] (2006). http://gska2.rada.gov.ua/pls/ zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=27982

[Legal Act of Ukraine] (2010). http://search.ligazakon.ua/l_ doc2.nsf/link1/JF4P202A.html

Matviienko, O. S. "Elektronna komertsiia: poniattia ta zakono- davche zakriplennia v Ukraini" [E-commerce: the concept and leg­islative strengthening in Ukraine]. http://www.readera.org/article/ elektronna-komertsia-ponjattja-ta-zakonodavche-10112706.html Swindells, C., and Henderson, K. "Legal regulation of elec­tronic commerce", http://strathprints.strath.ac.uk/2499/

"Tipovoy zakon ob elektronnoy torgovle Komissii Organi- zatsii Obedinennykh Natsiy po pravu mezhdunarodnoy torgovli" [Model Law on Electronic Commerce, the United Nations Commis­sion on International Trade Law]. http://www.uncitral.org/uncitral/ ru/uncitral_texts/electronic_commerce.html

Zhelikhovskyi, V. M. "Pravovi zasady elektronnoi komert- sii v Ukraini" [Legal basis of electronic commerce in Ukraine]. http://e-works.com.ua/work/4073_Pravovi_zasadi_elektronnoi_ komercii_v_Ykraini.html

Системи електронної контент-комерції

 

Автор(и): 

Берко А.Ю., Висоцька В.А., Пасічник В.В.

Тип видання: 

монографія

Анотація: 

Досліджено та вирішено важливу науково-технічну проблему моделювання та проектування систем електронної контент-комерції. Для вирішення цієї проблеми розглянуто широке коло питань, зокрема запропоновано класифікацію систем електронної комерції та систем електронної контент-комерції, розроблено формальні моделі систем електронної контент-комерції, їх окремих складових, сайтів, методи та алгоритми проектування систем електронної контент-комерції.

Книга призначена для спеціалістів із проектування, розроблення та впровадження систем електронної контент-комерції, науковців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та студентів відповідних спеціальностей.

Монографія рекомендована для аспірантів, студентів, що навчаються в маґістратурі за спеціальністю 8.080405 «Інтелектуальні системи прийняття рішень» і вивчають курси «Технології сховищ даних», «Інформаційні технології відкритих систем», «Теорія систем баз даних та знань», «Прикладні інтелектуальні системи», «Проектування інтелектуальних інформаційних систем підтримки прийняття рішень», «Проектування WEB-систем», «Технологія та засоби адміністрування інформаційних ресурсів», «Безпека розподілених інформаційних систем», «Технологія і проектування проблемно-орієнтованих інформаційних систем», «Основи управління великими проектами». Зміст монографії відповідає окремим розділам програм цих курсів.

Зміст: 

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

Розділ 1. Концептуальні засади електронної комерції

1.1. Загальні поняття електронної комерції

1.2. Електронна комерція як складова частина електронної економіки

1.3. Електронний бізнес та електронна комерція

1.4. Інтернет і бізнес

1.5. Принципи впровадження систем електронної комерції

1.5.1. Передумови впровадження систем електронної комерції

1.5.2. Формування стратегії систем електронної комерції

1.5.3. Структура онлайнових проектів систем електронної комерції

1.5.4. Клієнти систем електронної комерції

1.5.5. Проектування та впровадження систем електронної комерції

1.5.6. Ефекти впровадження систем електронної комерції

1.5.7. Критичні пріоритети створення онлайнових бізнес-проектів

1.6. Особливості систем електронної комерції

1.7. Переваги систем електронної комерції

1.8. Недоліки і проблеми систем електронної комерції

1.9. Державне регулювання електронної комерції

1.10. Висновок до розділу 1

Розділ 2. Класифікація систем електронної комерції

2.1. Типологія систем електронної комерції

2.2. Категорії бізнес-процесів у системах електронної комерції

2.3. Категорії систем електронної комерції

2.4. Класифікація інформаційних продуктів і послуг

2.5. Системи надання інформаційних послуг

2.6. Системи надання інформаційно-консалтингових послуг

2.7. Системи надання консалтингових послуг

2.8. Фінансові Інтернет-послуги

2.9. Принципи побудови і роботи системи електронної комерції типу «бізнес-бізнес»

2.9.1. Корпоративні системи типу «бізнес-бізнес»

2.9.2. Товарні й інформаційні потоки підприємств

2.9.3. Корпоративний комерційний сайт

2.9.4. Види торгівлі через Інтернет

2.9.5. Електронні торгівельні майданчики

2.9.6. Торгівельні майданчики типу «бізнес-бізнес»

2.9.7. Спеціалізація торгівельних майданчиків типу «бізнес-бізнес»

2.9.8. Торгівельні моделі вузлів міжфірмової електронної комерції

2.9.9. Функціональні можливості торгівельних майданчиків

2.10. Системи електронної комерції типу «бізнес-споживач»

2.11. Основні типи систем електронної комерції

2.11.1. Банківські Інтернет-послуги

2.11.2. Інтернет-трейдинг

2.11.3. Інтернет-страхування

2.11.4. Інтернет-магазин

2.11.5. Інтернет-аукціон

2.12. Інструменти реалізації та сфери поширення систем електронної комерції

2.12.1. Бізнес-застосування

2.12.2. Електронні магазини

2.12.3. Технології електронного обміну даними

2.12.4. Платіжні системи

2.13. Порівняння систем електронної комерції

2.14. Висновок до розділу 2

Розділ 3. Контент як об’єкт електронної комерції

3.1. Схеми моделювання систем електронної контент-комерції

3.1.1. Основні підходи до побудови моделей систем електронної контент-комерції

3.1.2. Неперервно-детерміновані моделі (D-схеми)

3.1.3. Дискретно-детерміновані моделі (F-схеми)

3.1.4. Дискретно-стохастичні моделі (P-схеми)

3.1.5. Неперервно-стохастичні моделі (Q-схеми)           

3.1.6. Мережні моделі (N-схеми)

3.1.7. Комбіновані моделі (A-схеми)

3.2. Моделювання та проектування систем електронної контент-комерції

3.2.1. Системний підхід у моделюванні систем електронної контент-комерції

3.2.2. Характеристика проблеми моделювання систем електронної контент-комерції

3.2.3. Класифікація моделей систем електронної контент-комерції

3.2.4. Ефективність моделювання систем електронної контент-комерції

3.3. Формалізація й алгоритмізація процесів функціонування систем електронної контент-комерції

3.3.1. Методика розроблення моделей систем електронної контент-комерції          

3.3.2. Побудова концептуальних моделей систем електронної контент-комерції

3.3.3. Інтерпретація результатів моделювання систем електронної контент-комерції

3.4. Технологічні аспекти функціонування системи електронної контент-комерції

3.4.1. Процеси в системах електронної контент-комерції

3.4.2. Модель структури системи

3.5. Застосування мереж Петрі для моделювання систем електронної комерції

3.6. Висновок до розділу 3

Розділ 4. Комерційний контент і контент-комерція

4.1. Ринок інформаційних послуг у сфері електронної комерції

4.1.1. Інтернет-ринок інформаційних послуг

4.1.2. Сучасні тенденції розвитку сфери інформаційних Інтернет-послуг

4.1.3. Причини впровадження систем електронної контент-комерції

4.1.4. Стандарт CMIS – принципи доступу до контенту підприємства         

4.2. Сутність і зміст електронної торгівлі контентом

4.3. Особливості електронної торгівлі контентом

4.4. Новини як контент систем електронного бізнесу

4.5. Проектування інформаційного середовища контент-комерції

4.6. Технологія функціонування електронної контент-системи Інтернет-видавництва

4.6.1. Переваги функціонування систем електронного видавництва

4.6.2. Комунікаційна модель електронного видавництва

4.6.3. Переваги мультимедійності в електронній контент-комерції

4.6.4. Використання баз даних, сховищ даних та баз знань

4.6.5. Автоматизація процесів функціонування систем електронної комерції

4.7. Висновок до розділу 4

Розділ 5. Потоки даних у системах електронної контент-комерції

5.1. Моделі інформаційних потоків

5.1.1. Лінійна модель інформаційних потоків

5.1.2. Експонентна модель інформаційних потоків

5.1.3. Логістична модель інформаційних потоків

5.1.4. Підхід до аналізу потоків новин як дискретних сигналів

5.2. Навігаційні графи систем електронної контент-комерції

5.2.1. Етапи проектування навігаційного графу

5.2.2. Мова опису графу для Web-сторінок

5.3. Розподіл функцій в системах електронної контент-комерції

5.3.1. Методи аналізу функціонування системи

5.3.2. Модель розподілу функцій

5.4. Моделювання електронних інформаційних потоків

5.4.1. Фрактальні властивості інформаційного простору

5.4.2. Фрактальні властивості тематичних інформаційних потоків

5.4.3. Стабільність джерел інформації

5.5. Проблема дублювання інформації

5.6. Концепція анотованого пошуку

5.7. Виявлення нових подій в інформаційних Інтернет-потоках

5.7.1. Підхід Солтона до виявлення нових подій

5.7.2. Підхід Папки

5.7.3. Багатопараметричний підхід у рамках системи InfoStream

5.7.4. Проблема виявлення тональності повідомлень

5.8. Висновок до розділу 5

Розділ 6. Проектування систем електронної контент-комерції

6.1. Архітектура системи електронної контент-комерції

6.1.1. Принципи та форми електронної торгівлі контентом

6.1.2. Компоненти системи електронної контент-комерції

6.1.3. Організація взаємодії компонентів Інтернет-систем контент-комерції

6.1.4. Принцип функціонування Інтернет-систем контент-комерції

6.2. Віртуальні підприємства електронної контент-комерції

6.2.1. Класи віртуальних підприємств

6.2.2. Життєвий цикл віртуальних підприємств

6.2.3. Функціональні можливості віртуальних підприємств

6.3. Засоби реалізації систем електронної контент-комерції

6.3.1. Технологічні засоби для побудови віртуальних підприємств

6.3.2. Етапи створення віртуального підприємства

6.4. Інфраструктура проксі-серверів систем електронної контент-комерції

6.5. Технології побудови захищеної системи електронної контент-комерції

6.5.1. Класифікація засобів проектування систем електронної контент-комерції

6.5.2. Вимоги до системи електронної контент-комерції

6.5.3. Функції системи електронної контент-комерції

6.5.4. Алгоритми роботи системи електронної контент-комерції

6.5.5. Структура систем електронної контент-комерції

6.5.6. Механізм розповсюдження сертифікатів відкритих ключів

6.5.7. Технології побудови системи електронної контент-комерції

6.5.8. Робота із сертифікатами відкритих ключів

6.5.9. Підсистема захисту

6.6. Інтерфейси системи електронної контент-комерції

6.6.1. Користувацький інтерфейс систем електронної контент-комерції

6.6.2. Інтерфейс обміну з іншими системами електронної комерції

6.7. Інтерфейс вхідних даних систем електронної контент-комерції

6.8. Інформаційні процеси в системі електронної контент-комерції

6.9. Інтеграція інформаційних потоків електронної контент-комерції

6.9.1. Служби синдикації новин як засоби електронної контент-комерції

6.9.2. Пошукові сайти як засоби електронної контент-комерції

6.9.3. Програми для роботи з RSS-даними

6.10. Висновок до розділу 6

Розділ 7. Реалізація систем електронної контент-комерції

7.1. Керування взаєминами із клієнтами систем електронної контент-комерції

7.2. CMIS: керування контентом як сервіс

7.2.1. Інтеграція систем керування контентом

7.2.2. Інтеграція із системами ERP/CRM

7.2.3. Інтеграція з інструментарієм колективної роботи

7.2.4. Інтеграція інфраструктури

7.2.5. Інтеграція порталів

7.2.6. Інтеграція із засобами підтримки відповідності нормативним актам

7.2.7. Стандарт CMIS

7.2.8. Зміст стандарту CMIS

7.2.9. CMIS та інші ініціативи в області стандартизації взаємодії з розрізненими репозиторіями

7.3. Базові засоби електронної контент-комерції

7.3.1. Семантичний Інтернет

7.3.2. Метадані та онтології           

7.3.3. Пошукові системи

7.3.4. «Прихований» Інтернет

7.3.5. Text Mining

7.3.6. Інтернет-сервіси

7.3.7. Синдикація інформації

7.4. Електронні розрахунки контент-комерції

7.4.1. Розрахункові засоби

7.4.2. Електронна готівка, комерція та пластикові картки

7.5. Інформація за вимогами в системах електронної контент-комерції

7.5.1. Подання інформації як сервісу

7.5.2. Новий підхід до керування інформацією

7.5.3. Комплексні рішення для керування інформацією

7.6. Ризики в системах електронної контент-комерції

7.6.1. Аналіз оцінювання ступеня ризиків у системах електронної контент-комерції

7.6.2. Методи та засоби оцінювання ризиків безпеки контенту

7.6.3. Моделювання системи захисту інформації в електронній контент-комерції на основі оцінювання ризиків інформаційної безпеки

7.6.4. Аналіз якісних та кількісних характеристик при оцінюванні ризиків інформаційної безпеки в системах електронної контент-комерції

7.7. Висновок до розділу 7

Висновки

Глосарій

Список використаних джерел

Додаток

Вступ: 

Інформація – це важлива рушійна сила економічного зростання та соціальних змін. Контент – множина інформаційних ресурсів та інформаційних продуктів, збережених в середовищі комп’ютерної інформаційної системи і доступних для застосування користувачам цієї системи. Різновид контенту – інформаційний товар, інформаційний вміст Web-сайту, Інтернет-видавництва, маркетинґових досліджень, консалтинґових послуг, який є  об’єктом бізнес-процесів систем електронної контент-комерції. Розвиток інформаційних технологій привів до того, що в сучасній світовій економіці інформація стала ключовим поняттям. Успішний розвиток мережі Інтернет та зростання електронної комерції в черговий раз довели, що інформаційний сектор економіки є найдинамічнішим і найприбутковішим. Електронна контент-комерція – придбання/продаж контенту і надання відповідних до- та післяпродажних послуг за допомогою електронних носіїв або через мережу, подібну до Інтернет. Це маркетинґ, подання пропозицій, продаж, здавання в оренду з використанням комп’ютерних мереж або Інтернету.

У роботі авторами описаний процес функціонування систем електронної комерції, що є фундаментом електронного бізнесу. Для цього проаналізовано як теоретичні основи електронної комерції, що вперше були розроблені американськими вченими у 1995-1997 рр., так і практичний аспект, беручи за основу статистичні дані ряду досліджувальних центрів, що займаються проблемами електронної комерції.

Для практичного аналізу електронної комерції авторами проаналізовані етапи розвитку систем електронної комерції, охарактеризовано процес інвестування в електронну комерцію та розглянуті певні аспекти державного регулювання електронної комерції. Досліджуючи системи електронної комерції перш за все треба звертати увагу на ті реґіони впровадження аналогічних систем, що досягли певного рівня інформаційного розвитку, адже платформою для розвитку електронної комерції є достатній рівень інформатизації суспільства та розвинена телекомунікаційна інфраструктура. Найцікавішими для нашого дослідження і такими, що повною мірою відповідають умовам розвитку електронної комерції, є США, Західна Європа та Японія. Спираючись на теоретичні основи та практичний аналіз систем електронної комерції, автори визначили перспективи розвитку систем електронної комерції. Найбільш прогресивною складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (e-com) контентом. Перспективи розвитку електронної контент-комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найсуттєвіші.

  • Лібералізація економічної діяльності і ґлобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій, інформації як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.
  • Мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп’ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсальний характер цій мережі, суттєво розширює всі сфери бізнесу, у тому числі і комерційного. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.
  • Доступність і ефективність електронної торгівлі контентом. Електронна торгівля контентом доступна для широкого кола суб’єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.

Об'єктом дослідження є системи електронної комерції та системи електронної контент-комерції, як складові та фундамент електронної економіки. Спираючись на методологію вивчення електронної економіки та її складових частин, охарактеризуємо стан електронної комерції як динамічного процесу, адже темпи розвитку електронної комерції настільки швидкі, що будь-які статичні характеристики швидко втрачають свою актуальність за короткий проміжок часу. Предметом цього дослідження є динамічні механізми, стратегії, інструменти, моделі систем електронної контент-комерції та моделі поведінки суб'єктів електронної комерції.

Прийняття рішень у народному господарстві, економіці, політиці, науково-технічній та соціальній сферах базується на процесах збирання, аналізу і синтезу інформації, тобто завжди існує необхідність в інформаційній підтримці. Задоволення інформаційних потреб у наш час є обов'язковою передумовою здійснення інноваційних перетворень. Разом з тим складність одержання інформації впливає на оперативність та якість прийняття рішень. Тому задачу узагальнення та інтеґрації сучасних інформаційних потоків в системах електронної контент-комерції автори вважають найбільш актуальною в умовах стрімкого розвитку економічних, політичних і суспільних процесів. Сучасним інформаційним потокам властиві багатоваріантність і багатофакторність. Серед вирішальних факторів визначимо час, зменшення впливу якого (затримки в прийнятті рішень) дозволяє, зокрема, заощаджувати виробничі ресурси за рахунок прийняття обґрунтованих рішень, одержувати економічний ефект. Разом із ростом обсягів інформації зростає і кількість інформаційних джерел. Одним із класів таких джерел виступає інформаційна складова Інтернет. У рамках цієї роботи інформаційні потоки в Інтернет розглядаються авторами як полігон, інформаційний корпус, динаміка й обсяги якого, наприклад, обумовили на цей час появу проблеми орієнтації в Інтернет-потоці новин. Тому як база для розв’язання актуальної задачі інтеграції сучасних інформаційних потоків авторами обрана саме складова новин Інтернет, динаміка й обсяги якої на сьогодні досягають великих значень. Саме бурхливий розвиток Інтернет останнім часом породив ряд специфічних проблем, пов'язаних, у першу чергу, зі швидким ростом обсягів даних, які підлягають збереженню й опрацюванню. На початку існування World Wide Web на невеликій кількості Web-сайтів публікувалася інформація окремих авторів для відносно великої кількості відвідувачів. Сьогодні ситуація різко змінилася. Самі відвідувачі Web-сайтів активно беруть участь у створенні контенту, що привело до різкого росту обсягу і динаміки інформаційного простору.

Особливості електронного інформаційного Інтернет-ринку полягають у наступному: відкритість – доступ як для компаній будь-яких розмірів, так і для споживачів; ґлобальність, тобто доступ до нього можливий з будь-якої точки земної кулі; відвертість ринку – характеризується досить низьким бар’єром для входження у нього фірм.

Сучасний етап розвитку Інтернет-економіки обумовив зростання потреб в інформації, оскільки остання все більше відіграє роль виробничого фактору та стратегічного ресурсу, і розвиток нових форм інформаційного обслуговування. Документована інформація, яка підготована відповідно до потреб користувачів Інтернет-послуг і призначена (або застосовується) для їх задоволення, є інформаційним продуктом. Дії суб’єктів щодо забезпечення споживачів інформаційними продуктами – інформаційна послуга. Ринок інформаційних послуг являє собою сукупність економічних, правових, організаційних і програмних відносин із продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП), які складаються між їхніми постачальниками і споживачами.

Інтернет-ринок інформаційних послуг характеризується, з одного боку, попитом громадськості, господарських підприємств і державних установ, а з іншого боку, пропозицією послуг державних установ, підприємств із змішаним капіталом та приватних. Діяльність приватних інформаційних фірм регулюється попитом і ефективністю пропозиції. Розвиток і надання інформаційних послуг, включаючи дослідження, розроблення і консультування, які фінансуються державою, відбувається за межами пропозиції і попиту, керованих інформаційним Інтернет-ринком. Інформаційні служби державних установ намагаються орієнтуватися на наявний попит, який не складає інтересу для приватних інформаційних підприємств і тому не веде до пропозиції ними ІПП. На думку американських аналітиків [1], які досліджували державний і змішаний сектори, перший не є конкурентоспроможним через централізоване керування, відсутність розвинутої системи зв’язку зі споживачами й іншими учасниками Інтернет-бізнесу.

Змішаний сектор надає користувачам широкий спектр ІПП і гнучко реагує на зміни попиту. Основні споживачі інформації відрізняються завданнями, які вирішуються з використанням інформаційних послуг. Підприємства вдаються до цих послуг головним чином з метою оптимізації керівничої діяльності, розроблення торгівельно-економічної стратегії і довгострокових програм розвитку виробництва.

Об’єктивне зростання інформаційних потреб пов’язане із загальним підвищенням складності керування і з необхідністю обґрунтовано арґументувати запропоновані заходи, користуючись інформацією прогнозного характеру. Споживачами більшості видів інформаційних послуг є як безпосередні споживачі, так і спеціалізовані інформаційні органи, для яких ці послуги виступають предметом праці і напівфабрикатом при підготовці власних інформаційних послуг у середовищі Інтернет-ринку.

Об’єктом дослідження є системи електронної контент-комерції як цілісної соціально-економічної Інтернет-системи та складові її організаційної структури. Предметом організації Інтернет-торгівлі контентом є відносини і зв’язки, що зумовлюють взаємодію внутрішніх елементів Інтернет-системи, а також процеси і дії організаційної спрямованості.

Інтернет надає можливість скорочення каналів поширення товарів/послуг/інформації та ліквідації проміжних ланок, таких як дистриб’ютор і оптовий продавець, на зміну яким приходить прямий зв’язок виробник – покупець. Причиною такого скорочення є спроможність фірм та розроблених систем електронної контент-комерції взяти на себе функції, що традиційно виконуються фахівцями проміжних ланок, оскільки Інтернет володіє більш ефективною можливістю взаємодії зі споживачами й одночасно дозволяє відстежувати інформацію про споживачів. З технічного боку це зумовлено розвитком технологій побудови і ведення баз даних та автоматичним опрацюванням запитів, які надходять. Особливості Інтернет як засобу роздрібної торгівлі контентом: споживач взаємодіє з Інтернет і здійснює запити про купівлю безпосередньо через середовище Інтернет; споживач контролює інформацію про продукцію/послуги та одержує її в будь-який час доби; організація роздрібної контент-торгівлі в Інтернет вимагає менших вкладень порівняно з організацією торгівлі традиційними способами (видавництво, книгарні, бібліотеки, ринок консалтинґових послуг тощо); порівняно з торгівлею через телебачення або за каталогами споживачі мають можливість запитувати додаткову інформацію, достатню для здійснення купівлі, в тому числі в інтерактивному режимі.

Актуальність впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції зумовлена наступними чинниками: ґлобалізація бізнесу призводить до зростання потреб в інформації та швидкого отримання доступу до цієї інформації для успішного ведення бізнесу; нерівномірність функціонування бізнес-процесів відповідно до реґіонів (країн, областей тощо) призводить до зростання потреб щодо регулярності та періодичності отримання необхідної інформації для успішного ведення бізнесу; економія часу в отриманні необхідного контенту; персоналізація у наданні послуг в електронній контент-комерції; інтеґрованість систем електронної контент-комерції.

Переваги впровадження систем електронної контент-комерції:

  • збільшується оперативність одержання інформації, особливо при міжнародних операціях;
  • скорочується цикл виробництва/продажу (немає необхідності щоразу вводити отримані документи, знижується імовірність виникнення помилок введення);
  • знижуються витрати, пов'язані з обміном інформацією за рахунок використання дешевших засобів комунікацій;
  • використання Інтернет-технологій електронної контент-комерції дозволяє компанії стати більш відкритою щодо клієнтів;
  • легке і швидке інформувавання партнерів/клієнтів про продукти і послуги;
  • дозволяє створювати альтернативні канали продажів, наприклад, через електронні газети на корпоративному сайті.

У теоретичному аспекті автори в цій монографії виконують такі завдання:

  • пояснюють терміни, поняття, категорії, розкривають сутність, зміст організації Інтернет-комерції контентом, її науково-теоретичні засади, досліджують нові теоретичні та практичні напрями, методологічні підходи;
  • аналізують закономірності, тенденції, явища, характерні для організації Інтернет-комерції конвентом, як вітчизняної, так і зарубіжної;
  • досліджують організаційні Інтернет-системи, структури, форми і методи організаційної діяльності;
  • науково обґрунтовують принципи, правила, засоби організації, перспективні моделі, організаційні побудови, пріоритети організаційного розвитку;
  • визначають зміст організаційних дій, способи посилення організаційного впливу для підвищення ефективності торгівельної Інтернет-діяльності і реалізації функцій електронної комерції;
  • пропонують моделі та методи проектування інформаційних систем електронної контент-комерції.

Методична функція цієї монографії полягає в розробленні методик, підходів, алгоритмів організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, структур, моделей. Основні завдання в межах цієї функції такі:

  • організаційне проектування і побудова організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, оптимізація організаційних структур, диверсифікація процесів;
  • організаційний аналіз, оцінювання організаційного потенціалу, виявлення організаційних резервів;
  • оцінювання і вимірювання різних параметрів проектування, ефективності організаційної діяльності Інтернет-систем електронної контент-комерції.

У межах практичної функції відокремимо такі завдання:

  • формування раціональної організаційної структури Інтернет-системи електронної контент-комерції, впорядкування складових елементів систем, впровадження ефективних організаційних відносин і зв’язків;
  • організація ефективної взаємодії складових елементів організаційних Інтернет-систем електронної контент-комерції, оптимізація їх структури;
  • налагодження організаційної діяльності, використання сучасних форм, методів, засобів організаційного впливу на функціонування електронної контент-комерції, утримання торгівельних об’єктів у межах доданих значень основних параметрів;
  • організаційне забезпечення реалізації планів, програм, стратегій розвитку електронної контент-комерції;
  • зосередження організаційного потенціалу на здійсненні реформ, перебудови, радикальних змін, диверсифікації процесів, видів діяльності.

Основне завдання монографічного дослідження – це проектування та архітектура  систем електронної контент-комерції згідно з потребами Інтернет-ринку та програмно-технологічними можливостями для професійної діяльності у сфері електронної комерції.

На сьогодні інформація є таким самим важливим фактором виробництва, як земля, праця і капітал. На сучасному етапі для інформаційного забезпечення, включаючи сферу міжнародного і зовнішньоекономічного прогнозування, характерні певні особливості.

  • Значне збільшення попиту на інформацію на початку ХХІ століття в умовах уповільнення темпів економічного розвитку, погіршення становища на світових товарних ринках і загострення конкурентної боротьби. Багато фірм почали відчувати нестачу інформації для керування діяльністю своїх віртуальних підприємств, і насамперед для визначення ринкової стратегії, розроблення довгострокових програм і вибору перспективних напрямів виробництва і збуту. Підвищення попиту на інформацію викликане також загальним ускладненням структури керування Інтернет-компаніями, необхідністю прийняття ними арґументованих рішень на основі прогнозованої інформації.
  • Впровадження принципово нової технології на базі швидкого розвитку електронно-обчислювальної техніки, що дозволило в розвинутих країнах створити ефективні національні та міжнародні інформаційні мережі.
  • Швидке розширення програмного забезпечення, що складає базу нової технології в інформаційних системах електронної комерції, навіть на фоні загальних порівняно високих темпів приросту основних складових інформатики, що випереджають основні показники економічного розвитку.

З появою нового, складнішого та ефективнішого програмно-апаратного забезпечення вартість технічних засобів і програмування в абсолютному значенні загалом зростає, причому витрати фірм на розроблення і впровадження інформаційних систем електронної контент-комерції значно перевищують витрати на придбання електронно-обчислювальної техніки. Важливим аспектом функціонування Інтернет-ринку інформаційних послуг є діяльність компаній – власників сховищ даних і посередників. Власниками інформації є видавничі і дослідні організації, що володіють могутньою фінансовою і технічною базою, мають філії і велику мережу клієнтів. Власники інформації одержують від своїх філій, клієнтів і з інших джерел дані, які опрацьовують, зберігають і на комерційній основі передають посередникам. У зв’язку зі зростанням обсягу інформації, що опрацьовується, найскладнішим питанням для власників є вибір техніки і методів опрацювання, збереження масивів даних і їхнього пошуку, для вирішення якого створюється спеціальне ПЗ. Сучасний етап розвитку людства відрізняється тим, що на зміну століття енергетики приходить століття інформатики. Відбувається інтенсивне впровадження нових інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності. Існує реальна проблема переходу в інформаційне суспільство, для якого пріоритетним стає розвиток освіти. Змінюється й структура знань у суспільстві. Все більшого значення для практичного життя набувають фундаментальні знання, що сприяють творчому розвитку особистості. Важлива й конструктивність знань, що набуваються, уміння їх структурувати відповідно до поставленої мети. На базі знань формуються нові інформаційні ресурси суспільства. Формування й одержання нових знань має базуватися на строгій методології системного підходу, у рамках якого особливе місце займає модельний підхід. Можливості модельного підходу вкрай різноманітні як за використовуваними формальними моделями, так і за способами реалізації методів моделювання. Фізичне моделювання дозволяє одержати достовірні результати для досить простих систем. Складні за внутрішніми зв'язками і великі за кількістю елементів системи економічно важко піддаються прямим способам моделювання й найчастіше для побудови й вивчення переходять до імітаційних методів. Поява новітніх ІТ збільшує не тільки можливості моделювальних систем, але й дозволяє застосовувати велику кількість різноманітних моделей і способів їхньої реалізації. Удосконалення обчислювальної й телекомунікаційної техніки привело до подальшого розвитку методів моделювання, без яких неможливе вивчення процесів і явищ, а також побудова великих і складних систем. Монографія «Системи електронної контент-комерції» стає базовою в структурі підготовки студентів, що навчаються в маґістратурі,  і фахівців із проектування, розроблення та впровадження систем електронної контент-комерції, науковців у галузі ґлобальних інформаційних систем, Інтернету та WWW, фахівців з електронної комерції та Інтернет-реклами, менеджерів комплексних Веб-проектів, а також для аспірантів та бакалаврів відповідних спеціальностей.

В українському Інтернет-секторі минає повальне захоплення створювати сайти і представницькі сторінки про себе. Затверджується розуміння, що Інтернет — це ще одне середовище для ведення бізнесу, що має свою специфіку, і досить багатопланове, але залежить від загальних бізнес-законів. В Інтернет шукають партнерів або клієнтів, знаходять рішення підтримки власного бізнесу, автоматизують операції з партнерами і дилерами, створюють і розвивають роздрібні Інтернет-магазини. Приклади комерційної вигоди від е-комерції наступні [4-6]: зменшення витрат на рекламу; зниження витрат на доставку переважно для товарів, які можуть бути отримані електронним способом; скорочення витрат на дизайн та стратегічне планування; великі можливості для маркетинґового дослідження ніш на ринку; однаковий доступ до ринку (як для корпорацій, так і для фірм); доступ до нових ринків збуту; залучення замовників у розроблення і впровадження нових продуктів/послуг. Переваги Інтернет-маркетинґу перед традиційним маркетинґом: нижча вартість рекламної кампанії в порівнянні з традиційними ЗМІ; більша аудиторія, ніж у ЗМІ; можливість спрямування потоку реклами тільки на цільову аудиторію; можливість оцінкювання ефективності реклами; можливість оперативної зміни основних акцентів рекламної кампанії. Інтернет-маркетинґ – не конкурент традиційному маркетинґу, а лише його продовження/початок, який має ряд переваг.



Обновлен 28 ноя 2016. Создан 27 ноя 2016



 
«Автошкола Константа ГС» на Яндекс.Картах
Пользовательского поиска
AVTOINDEX.COM Автомагазин Автогарант
Просмотреть Автошкола Константа-ГС на карте большего размера

автоматический обменный пункт производит обмен Webmoney и E-Gold


Пожалуйста выберите электронные деньги для обмена:

Отдаете:
Получаете:

www.superchange.ru

Всеукраїнський сайт безкоштовної реклами белый каталог сайтов Автомобили - каталог сайтов фирм и компаний, Киев
ERA.COM.UA
интернет портал
Размещено на Start.Crimea.UA Украинский портАл МЕТА - Украина. Рейтинг сайтов
Directrix.ru - рейтинг, каталог сайтов AVTOINDEX.COM Автомобили - каталог сайтов фирм и компаний, Киев - Каталог компаний, фирм и веб-сайтов Украины, Киев. Добавить сайт в каталог Автошколы, Автомобили, Киев. Каталог сайтов femina.com.ua Украинский портАл Автошкола Спойлер Сайты недвижимости. Каталог недвижимости Бест Риэлти. Добавить сайт, ссылку, ресурс, URL. Обмен ссылками Аренда квартиры в Киеве Агентство недвижимости в Киеве Kiev apartments for rent Снять квартиру в Киеве. Сдам квартиру в Киеве. Долгосрочная аренда квартир Киев. Договор аренды, типовой образец. Квартиры в Киеве посуточно Гостиницы Киева белый каталог сайтов - рейтинг Каталог лучших сайтов, добавить свой сайт. только интересные сайты! > Украинский каталог сайтов Каталог сайтов OpenLinks.RU Украина онлайнСамый большой каталог сайтовАвтошкола Спойлер в Киеве ДДО Украины Каталог сайтов на http://www.globalmarket.com.ua/
Каталог сайтов GOOGLEРабота и бизнес в Интернете с компанией ФИНАНСОВАЯ ЛИНИЯAutoMotoTruck - легковые авто, грузовые, специальные средства передвижения, а также авиа, водная и железнодорожная техника AVTOINDEX.COMКаталог компаний и предприятий УкраиныКаталог компаний Украины КОНСТАНТА-ГС, АВТОШКОЛА, ООО